Свято-Михайлівський Долинський чоловічий Скит Hosting Ukraine
Наш банер

Код для вставки

Новини


«Якщо священик боїться сказати правду, визнати свою помилку, то який із нього пастир?»

Нещодавне рішення Константинопольського Собору дало «зелене світло» на створення Помісної Православної церкви в Україні. Деякі аспекти цього питання роз’яснює і коментує кандидат богословських наук, настоятель Млинівського Свято-Михайлівського храму УПЦ Київського патріархату протоієрей Тарас (Варва...



Знай наших!

Християн об’єднав фестиваль



Вперше до Сповіді

Напередодні Першовереснядіти, які йдуть до першого класу, приступають до Таїнства Сповіді. Це надзвичайно хвилююча подія для малечі та їх батьків. Стільки усього потрібно пояснити про сповідь, гріх, покаяння. Тож у Свято-Михайлівському храмі проходять підготовчі заняття, на якихдіти і батьки більше ...


Розпорядок богослужінь

Щонеділі та у свята – Божественна Літургія о 9.00.

У свята святих – Божественна Літургія о 8.00.

У переддень – Всенічне Богослужіння о 16.00.

Публікації
2017
2016
2015
2014
2013
2012

«Якщо священик боїться сказати правду, визнати свою помилку, то який із нього пастир?»

Нещодавне рішення Константинопольського Собору дало «зелене світло» на створення Помісної Православної церкви в Україні. Деякі аспекти цього питання роз’яснює і коментує кандидат богословських наук, настоятель Млинівського Свято-Михайлівського храму УПЦ Київського патріархату протоієрей Тарас (Варварук).

«ЗВАЖИТИСЯ НА ТАКИЙ КРОК – ВЧИНОК СПРАВДІ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ»

-Чергове наше інтерв’ю значною мірою - підтвердження двох попередніх. Найперше: відбувся великий крок у справі поступу визнання Української церкви – знята анафема з предстоятеля нашої Церкви Патріарха Філарета. Вважаю, що це велика справа для нього і для нас усіх. Адже людина майже три десятиріччя несла цей важкий хрест. Підтримки нізвідки не було, лише українці могли підставити плече під той хрест. Захід мовчав, бо не хотів Москву ображати, а Схід рахувався з офіційною позицією Москви.

Цей поступ – велика відрада для священиків старшого покоління, які були виховані в Московській церкві, приймали в ній хрещення, хіротонію, закінчували навчальні заклади і зважитися на такий крок – вчинок справді революційний. Віддамо їм належне і схилимо голови перед ними, бо йшли на поневіряння, маргіналізацію, численні клопоти, ізоляцію. Скажімо, мій співслужитель отець Тарасій (Лазука) щонеділі запитує про останні подій навколо автономії нашої Церкви, бо перейшов під юрисдикцію УПЦ Київського патріархату одним із перших в Рівненській єпархії, тому йому хотілося б за життя стати свідком надання Томосу Православній церкві в Україні.

Рішення Константинопольського Собору важливе і для священиків молодшого покоління, які приймали рукоположення в УПЦ Київського патріархату. Насамперед, важливо тому, що представники Московського патріархату не вважали нас за священиків. Подейкують, навіть у Млинові констатувалися прикрі і сумні нецерковні факти, коли дітей перехрещували в храмах Московського патріархату. Звісно, що такі факти бентежили. Як і те, що, скажімо, в Почаївській лаврі записки не приймали і не сповідали тих, хто ідентифікував себе з Київським патріархатом. Тому тепер нам важливо подивитися в очі нашим вірянам і подякувати їм за довіру, яка стала оправданою.

Для мене події останнього часу навколо автономії нашої церкви не спричинили якихось надзвичайних емоцій, бо я в цьому ніколи не сумнівався. Вважаю, що кожен священик, який бодай трішки ознайомлений з історією помісних церков, мав би це знати. Факт настільки відомий і очевидний, що, як на мене, по-іншому не можна. Можливо, що я вихований був в таких традиціях. Для мене – це природній церковний процес. Щоправда, я припускав, що цей процес у часі буде тривалішим і сумнівався, чи за життя стану свідком надання нашій церкві автокефалії. Тобто, настільки швидкого розвитку подій із визнання нашої Церкви світовим православієм не передбачив.

Крім того, визнання нашої церкви особливо важливе для священиків, які служать за кордоном.

«КІРІЛ ХОЧЕ «АБСУЖДЄНІЯ» ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ»

-Як Ви прокоментуєте демарші Російської православної церкви на фоні визнання нашої Церкви?

-Мене дивує відвертий цинізм Московського патріархату, але позитив у тому, що світ все більше відкриває очі і звільняється від полуди, коли дивиться на Москву. І нинішні події свідчать про те, що Москва створила специфічну конструкцію, сперту на нелюдське поневолення душ. Вона постійно озброюється залякуваннями різними анафемами, указами, вердиктами – богопротивними «страшидлами». Фактично нинішня ситуація свідчить, що Москва стоїть на перешкоді до релігійного об’єднання. Все, що вона хоче: панування, упокорення, підчинення. Наприклад: як можна нині звинувачувати Патріарха Варфоломея в якомусь «папізмі» і попранні соборної думки? Кілька років тому патріарх Варфоломей скликав Всеправославний Собор. Мало того, що Росія його зігнорувала, хоча підготовка до нього тривала більш як 50 років. Чимало песимістів заявляли, що цей Собор не відбудеться, хоча назріло багато проблем, які слід було вирішити. У той же час Москва постійно шантажувала Варфоломея. І він рахувався з її думкою, бо РПЦ – найчисленніша, найпотужніша, одна з найавторитетніших православних церков. І нема чим йому дорікнути. Москва не хотіла, щоб Собор відбувся в Константинополі – перенесли на Кріт. Не хотіли, щоб порушували проблему автокефалії - дослухалися і до цієї просьби Москви, хоча, вважаю, в православному світі – це проблема №1. Однак все марно. РПЦзігнорувала Собор, та ще й підбурили до таких же дій своїх сателітів.

А коли Собор відбувся, РПЦ почала ігнорувати його матеріали, документи. І до якого цинізму та лицемірства слід вдатися, щоб тепер звинувачувати Варфоломея, ніби він не хоче дослухатися до соборної думки, що хоче бути «папою». Даруйте, а Собор хто скликав? А хто і чого не приїхали на цей Собор? І тепер Кіріл хоче «абсуждєнія» проблеми Української церкви. А де ж він був кілька років тому? Проблема була, а її замовчували, ігнорували, намагалися, так би мовити, заплющувати на неї очі. А тепер Вселенський патріарх – батько для всього православного світу, перший серед рівних і він має право. Канони дозволяють йому в разі апеляції помісних церков реагувати на такі виклики. Він не може замовчувати проблему, яка нуртує роками, і лукаво стверджувати: мовляв, нічого такого немає. Відтак Вселенський патріарх, зважаючи на низку об’єктивних умов, іде назустріч Україні.

«ЯКЩО СВЯЩЕНИК БОЇТЬСЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, СКАЗАТИ ПРАВДУ, ТО ЯКИЙ ІЗ НЬОГО ПАСТИР»

- Мене і надалі дивує позиція багатьох священиків Московського патріархату, особливо на теренах Західної України. Інколи мені хочеться їх по-дружньому сказати:

-Хлопці! Чого ви чекаєте?

Сталася велика подія – заклали фундамент, на якому в Україні постане Помісна Православна церква. Якщо завтра священики УПЦ МП захочуть долучитися до Помісної Церкви, то це мені нагадає казку про колосок: півень знайшов колосок, відніс до млина, змолов, напік пирогів, а за стіл повсідалися всі непричетні до цього персони. Звісно, хочеться, щоб вони прийшли до нашої Церкви, щоб посіли в ній гідне місце, але дивує їхня вичікувальна позиція. Чи вони залякані, чи такі прагматики? - ставлю собі запитання і відповіді не знаходжу. Якщо священик боїться відповідальності, повести за собою, втратити якусь популярність, сказати правду, то який із нього пастир?

У попередньому інтерв’ю я казав: мені імпонує, що процес визнання нашої Церви і надання їй статусу Помісної не відбувається революційно. Маємо визнати: їх більше (УПЦ МП)і вони би нас поглинули. Тому краще хай вона би була невизнана, ніж вони мали нас поглинути. Якщо створимо РПЦ №2 в Україні, то до чого ми йшли стільки часу? Тоді був би втрачений смисл всієї роботи, адже наші опоненти виховані в московському дусі. Майже тридцять років церкви йшли різними шляхами: догматика одна, але підходи, напрацювання, менталітет наших церков дуже різниться. Світове православіє не таке, як його репрезентує Москва. Православний світ багатогранний, виплекав багато самобутніх культур, тому мені не хотілося, аби моя Церква увібрала в себе московські традиції, бо вони нічого доброго не несуть. Диктат держави, загравання з державою – не хочемо ми такого . В Україні завжди була модель: Церква була не відділена від держави, але їй не підпорядкована. Я би не хотів, щоб моя Церква була підпорядкована державі. Але впевнений, що такого не станеться, бо Україна – не Росія. І в нас не буде такого Президента, який би обіймав пост глави держави 14 і більше років. Хто б не очолив нашу Церкву, але якщо буде робити щось не так, то народ із тим не змириться і не дасть вести стерно церковного корабля хибним курсом.

«ЛИШЕ ДУХОВНО СИЛЬНИЙ СВЯЩЕНИК МОЖЕ ВИЗНАТИ, ЩО ПОМИЛЯВСЯ»

-Як уникнути примусу і насилля в ході об’єднавчого процесу?

-Головне - ні над ким не чинити насилля, бо якщо священик під примусом переходитиме до Київського патріархату, то це результату не дасть. Насилля і примус закладуть слабкий фундамент і він постійно даватиме тріщини і постійно там будуть проблеми. Тому будь-якого тиску не треба робити, інакше закладемо недобру основу.

Однак не треба все покладати на еволюцію. Тому пропаганда потрібна, але виважена, мудра, гуманна і цивілізована. Вважаю, що правда на нашому боці. Мій пастирський досвід свідчить: якщо людина агресивна, то, очевидно, має якийсь сумнів, страх, невпевненість. Всепрощення має бути, хоча в ньому також пульсує багато запитань морально-етичного, іміджевого плану. Лише духовно сильний священик може визнати, що помилявся.

«ВАЖЛИВО ПРАВИЛЬНО ВИРОБИТИ АЛГОРИТМ ДІЙ»

-Як, на вашу думку,мала б називатися Російська церква в Україні?

-Вона свої злі наміри ховала за гарною вивіскою. До речі, хай ніхто не забуває, що прав, які нині має УПЦ МП, добився патріарх Філарет, на посаді екзарха Московського патріархату в Україні. Питання щодо назви цієї церкви в Україні в Україні не вивчав, але однозначно, що зміни в назві мають бути. Мабуть, тут і держава має сказати своє слово і разом із богословами напрацювати термінологію, яка б не ображала, а відповідала канонічній суті. Мова не йде, що хтось когось має образити чи принизити.

- А як би наша Церква мала називатися в контексті дискусії між Патріархом Філаретом і Митрополитом Макарієм?

-Велика помилкою мирян вважати, що люди, які очолюють Церкву, не роблять помилок. Скажімо, у Святому письмі бачимо багато суперечок між святими людьми. Скажімо, навіть на сторінках Нового завіту, на апостольському Соборі, між апостолами навіть після Зшестя Святого Духа – між ними виникали певні дебати. У дитинстві я себе запитував:

-Навіщо про це писати?

Однак автори святих текстів вважали за потрібне показати, що церква хоч містичний, таємничий, сакраментальний, але живий організм. І він живе в грішному світі. За великим рахунком, церква – це лікарня, куди приходять хворі люди. Може, для пересічного мирянина не варто було би знати, що інколи ведуться суперечки, дебати і т.д., але це робочий процес, де обов’язково має бути місце дискусії. Інакше куди ми вертаємося? Багато дискусій бувалоі наВселенських Соборах. Тому якщо між предстоятелями двох церков МакаріємМалетичем і патріархом Філаретом виникла якась полеміка, то, вважаю, в цьому нічого поганого немає – целише свідчить про те, що ми живемо в демократичному суспільстві і якщо вони не бояться це озвучити, отже вони не бояться. У контексті з тим, водночас дуже мало інформації про внутріцерковне життя УПЦ МП. Чому так?

-Раніше представники УПЦ Київського патріархату разом ізУАПЦ кілька разів збиралися, обговорювали питання про об’єднання, але, як кажуть, каші не зварили. Тепер дійшли згоди і вже на шляху до Помісної церкви.

-Ніхто не знає, як би все склалося, якби об’єднання відбулося раніше. Очевидно, що ієрархи були не готові. Скажімо, якщо подати сирі страви, то уявляєте, який вийде з них обід. Чому колишні храми так довго стоять? Будувалися повільніше, дерево встигало вистояти. Отож для багатьох питання було болючим: як так, що дві Церквине можуть об’єднатися. Було малоприємно. Але добре, що це відбувалося еволюційно, бо тепер дозріли і навіть не бояться озвучити про свої дискусії і не бояться дискутувати.З іншого боку, ці Церкви визріли як матеріал і сировина, щоб із них будувати Українську Помісну Церкву.

У назві Помісної Церкви оті три слова Українська Православна Церква мали би бути. Зважаючи на складні обставини, непорозуміння абревіатура може змінюватися. Можуть бути додаткові слова. Аби підкреслити проблемність нашого суспільства. Щось буде більше ніж УПЦ. Важливо правильно вибудувати алгоритм дій. Впорядкувати назву УПЦ МП, а потім приступити до назви нашої Церкви.

«ТРЕБА ПОКЛАДАТИ НАДІЮ НА БОГА»

-Хто б, на вашу думку, має очолити нашу церкву?

-Для мене не є настільки важливим це питання. Ми всіх єпископів поважаємо і любимо. Треба покладати надію на Бога. Хай Дух Святий сам скерує, хто буде гідний носити титул первоієрарха Української церкви. Об’єднавчий Собор має ухвалити рішення, хто ж очолить нашу церкву.

Розмовляв Віталій ТАРАСЮК

Знай наших!

Християн об’єднав фестиваль

Вперше до Сповіді

Напередодні Першовереснядіти, які йдуть до першого класу, приступають до Таїнства Сповіді. Це надзвичайно хвилююча подія для малечі та їх батьків. Стільки усього потрібно пояснити про сповідь, гріх, покаяння. Тож у Свято-Михайлівському храмі проходять підготовчі заняття, на якихдіти і батьки більше ...

Пам’ять Святого рівноапостольного князя Володимира

28 липня церква Христова вшановує пам’ять Святого рівноапостольного князя Володимира. Для християн українців цей день є по-особливому важливий, оскільки нам відомо, що саме в цей день князь охрестив Київську Русь, чим утвердив православну віру на теренах нашої Батьківщини.

«Я проти того, щоб об’єднання українського православія відбувалося революційним шляхом»

Чимало українців сподівалися, що Вселенський Патріарх надасть Томос Українській православній церкві до святкування Хрещення Руси-України, тобто до 28 липня нинішнього року. Однак цього не сталося. Відтак почали поширюватися різного року тлумачення і припущення. Як воно далі буде з наданням Українськ...

«Ми маємо кожен у серці одвічно нести святі імена – тих, що гинули за україну»

У Млинові відкрили пaм’ятний стенд землякам, які загинули в зоні проведення ато на сході україни

На поклін до М'ятинської чудотворної ікони.

У мальовничому куточку села М'ятин на Млинівщині знаходиться Свято-Покровський храм, який як і його попередники має багату та цікаву історію. Вперше на цьому місці церква була збудована у 1755 році благодійником Космою Дем'яновичем Рибачуком. Розібравши стареньку дерев»яну святиню у 1901 році, на ць...

Прощавай, побратиме…

Із глибокою скорботою інформуємо краян, що 15 липняцього року після важкої хвороби відійшов за життєві небокраї Великий Українець, велет національного духу, заслужений журналіст України, талановитий письменник, невтомний краєзнавець Цимбалюк Євген Павлович. Осиротіли згорьована родина, ріднокрай, бо...

Спільна трагедія – спільна молитва

На Млинівщині відзначили 75-і роковини Малинської трагедії. На жалобну подію прибуло півтори сотні гостей з Чеської Республіки, в тому числі такі поважні особи як Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула, Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек і його заступник Ігор Шєдо, з...

Православний табір на Козацьких Могилах

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона молодь Свято-Михайлівського храму Млинова упродовж 8 – 14 липня оздоровлювалася і духовно збагачувалася у православному таборі при Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах.

Козацької слави повік не забудем

Щороку, у дев’яту п’ятницю після Пасхи, в Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах розпочинаються трьохденні поминальні богослужіння по вшануванню пам'яті козаків та селян, які загинули на полі битви під Берестечком.

Вечірня відправа з Чернівецьким митрополитом

Вечірнє богослужіння напередодні Неділі всіх святих землі української в нашому храмі було особливим. Особливість полягала у тому, що до нашої громади загостив високий дорогий гість митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (по дорозі на Козацькі Могили). Архієрей приїхав не сам, а з архімандрит...

Проща в день народження

У День Святого Духа недільна школа Свято-Михайлівського храму Млинова відзначає свій день народження. Цього року святкування було незвичайне, оскільки вихованці спільно з учителями та батьками на чолі із настоятелем храму протоієреєм Тарасом Варваруком звершили велопрощу до каплиці св. рівноап. княз...

Україна має право мати незалежну помісну церкву, яка буде душею українського народу

Останнім часом у країні активно обговорюють звернення Президента України і Верховної Ради України до Константинопольського патріарха Варфоломія I із закликом надати Томос (автокефалію) українській православній церкві. Ініціатива керівництва держави викликала широкий суспільний резонанс: її обгово...

Нечервоними гвоздиками, а скорботними маками

Уже минуло 73 роки. Свідків тих подій залишилися одиниці, проте День памяті і примирення та День Перемоги над нацистськими загарбниками у ІІ Світовій війні вкарбувався у пам’яті прийдешніх поколінь. Саме 9 травня ми усі приходимо до меморіалів та обелісків аби вшанувати тих, хто на полях боїв, на об...

26.04.2018 Поминальні заходи біля пам’ятного знака жертвам Чорнобилської катастрофи

Дата 26 квітня 1986 року навічно закарбована у світовому мартирологу скорботи, бо атомний спрут цього дня смертельно вжалив світову цивілізацію. Звісно, найбільше постраждала Україна, де того дня сталася лиходійна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Близько півтори сотні краян брали участь у ліквідаці...

На службу призвали військову

На Світлому тижні біля районного військкомату було гамірно та людно: до лав захисників Вітчизни проводжали перших призовників двох районів – Млинівського та Демидівського. Щоправда, пишності та надмірної помпезності не було. Зібралися лише найближчі рідні та уповноважені військові.

09.03.2018 Заходи із вшанування пам’яті Тараса Шевченка

9 березня у Млинові, як і по всій Україні, відбулися заходи із вшанування пам’яті українського поета та прозаїка Тараса Шевченка.

Вітання священнику

В цей день, дорогі наші іменинники о.Тарасій та о.Тарас вітаємо Вас з Днем ангела! Бажаємо Вам, отці, променіти Божою любов’ю та милосердям! Дарувати людям віру та надію! Щоб Ваша праця на Христовій ниві приносила щедрі плоди для Господаря та радість для його вірних працівників! Дякуємо Богові за да...

Свято колядок.

Найбільш багата на свята та традиції зима, особливо січень. Саме у цьому місяці ми колядуємо, щедруємо, посіваємо – одним словом, радіємо приходу у світ Спасителя. Відбулися різдвяні піснеспіви і у нашому містечку. Участь у них брали хорові колективи різних парафій Млинівської громади. Хористи Свято...

3-4.02.2018 З’їзд православної молоді

Молодь Свято-Михайлівського храму взяла участь у роботі Всеукраїнського з’їзду, який проходив у Києві 3-4 лютого. Тема молодіжного з’їзду мала назву: «Співпраця українських церков та релігійних організацій у справі утвердження Української держави». Роботу було побудовано із пленарного та секційного ...

18.12.2017 В ніч на свято Миколая

«В ніч на свято Миколая» Кожна дитина з нетерпінням чекає гостинців, особливо мріє отримати їх від святого Миколая. Як і кожного року, у Свято-Михайлівському храмі Млинова 18 грудня відбулося традиційне дійство за участю дитячих колективів. Розпочалося свято із акафісту до святого Миколая, який відс...

05 лютого святкує свій День народження наш парох отець Тарас.

Вони були в Парижі і завітали до млинівчан

Напередодні Старого нового року до державних службовців Млинівської райдержадміністрації і посадовців місцевого самоврядування районної ради завітало тріо колядників у складі о. Андрія Коповича - настоятеля храмів УПЦ Київського патріархату в Шепетині і Старій Миколаївці Дубенського благочиння, ди...

Не зелена ялинка, а «дідух»

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Свою обряд...

07.12.2017 Маленька церковка з древньою історією

Тут, на горбочку в зеленім віночку

21.11.2017 Собор святого архистратига Михаїла й інших сил безплотних

21 листопада у Свято-Михайлівському храмі було відслужено святкову Божественну Літургію, яку очолив благочинний Млинівського району митрофорний протоієрей Володимир Левандовський у співслужінні духовенства Рівненської та Волинської єпархій.

Рай їм на небесах, а на землі – пам'ятьнароду

Минулої суботи вся Україна поминала тих, кого ковтнув геноцид, уособлений з вусатим Кобою. Відбулися жалобні заходи і в Млинові. Процесія з псалмами та хоругвами прийшла до пам’ятного знака постраждалим від більшовиків через півтора десятки літпісля голодного мору, але уже на наших теренах.

На поклін до Святих Бориса і Гліба

Коблинська Борисо-Глібська церква належить до пам’яток архітектури місцевого значення(охоронний номер №153-рв) та є однією з найбільш пошанованих духовних святинь ріднокраю. В 2006 році Рівненською обласною радою була прийнята регіональна програма збереження культових споруд – пам’яток архітектури т...

Захистили ріднокрай від катів

На Покрову у центральному сквері Млинова освятили пам’ятник загиблим землякам на сході України під час проведення там антитерористичної операції. Чин освячення провели десяток священиків Української Православної церкви Київського патріархату Млинівського благочиння.

Пам’ять загиблим, шана - живим

Під час урочистостей на Покрову хвилиною мовчання громадськість Млинова вшанувала подвиг славних синів України: героїв УПА, Героїв Небесної сотні і Героїв неоголошеної війни, серед яких полеглі воїни АТО, жителі Млинівщини - Олексій Кірись, Роман Галас, Максим Ляшук, Петро Полицяк, Юрій Іткалюк.

Повернуть із далеких доріг, повернуть у батьківську хату

Розпочався осінній призов юнаків на строкову військову службу у Збройні сили України: в армійські підрозділи відправили перших новобранців. Як колись казали, «першу партію рекрутів» призвав Млинівський райвійськкомат: хтось потрапить у високомобільні десантні війська, хтось - в інші підрозділи, але...

Себе в бою не пожалів

На кладовищі у Млинові освятили пам’ятник на могилі загиблого 27 грудня 2015 року під Новгородським на Донеччині Олексія Кірися. Кулеметник-розвідник батальйону «Айдар» Олексій Кірись добровольцем вирушив захищати рідну землю на сході України і героїчно загинув, прикриваючи своїх побратимів.

Маленька проща до Мятинської ікони Божої Матері

Серед щоденної суєти суєт із безліччю повсякденних робочих справ і клопотів, у працівників виконавчого апарату Млинівської районної ради виникла колективна думка відвідати Божий храм за 8 км від Млинова в селі Мятин. Бажання було подвійне, адже в одній із найдревніших святинь православ’я ріднокраю х...

У Рівному згадали іловайську трагедію

Вчора у центрі Рівного провели молебень за загиблими в Іловайському котлі. За неофіційними даними, три роки тому під Іловайськом загинуло кілька сотень наших вояків. Росіяни та російські найманці їх підступно розстріляли, дозволивши «зелений коридор».

Перша Сповідь

Сповідь – це важливий крок кожного християнина, який наближає нас до Бога.

Вшанували рівноапостольного князя Володимира

Уже стало традицією у парафіян Свято-Михайлівського храму Млинова відзначати День хрещення Руси-України у Києві. Тож і цього року ми на чолі із настоятелем протоієреєм Тарасом Варваруком здійснили паломницьку поїздку.

Архієпископ Іларіон освятив каплицю на честь святого рівноапостольного князя Володимира Великого

Два роки тому в честь 1000-ліття преставлення святого рівноапостольного князя Володимира, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, настоятель та прихожани Млинівської Свято-Михайлівської парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату розпочали велику благочес...

Паломники із Чернівців

Нещодавно у Свято-Михайлівському храмі побували паломники із Чернівецько-Буковинської єпархії.

Знову у Пляшеву!

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона уже вшосте старша група Недільної школи Свято-Михайлівського храму відпочивала і оздоровлювалась у православному таборі. Як і у попередні роки, дітей радо взяла під опіку братія Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких мо...

В гостях у тварин

Менша група Недільної школи Свято-Михайлівського храму здійснила подорож до міста Рівне, зокрема до зоопарку. Про це малеча мріяла давно. Тож і вдалося здійснити їхні мрії на літніх канікулах. До організації та нагляду за дітьми долучилися і їхні батьки.

Пам’яті Володимира Цірика

Недільна школа та парафіяни Свято-Михайлівського храму пом’янули Володимира Цірика, легендарного «Осу», командира 9 роти 93 ОМБР, який рік томузагинув на Луганщині. Саме із ним довелося нести капеланську службу настоятелю нашого храму протоієрею Тарасу Варваруку.

Молитва на Пляшевській землі

У селі Пляшева на вікопомних «Козацьких могилах» 18 червня відбулася традиційна урочистість і звідзначення 366-ї річниці битви під Берестечком. Панахиду та молебень при майже сотенному гурті священників відслужив Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет. У своїй проповіді владика, зокрема, в...

«Музейні гостини» Млинівських краєзнавців

«Музейні гостини» Млинівських краєзнавців видалися на славу. Загалом від ранку тут отаборилися місцеві та приїжджі умільці. Директор краєзнавчого музею Катерина Тимощук у статусі господині-розпорядника все клопоталася та розповідала гостям про маєток графів Ходкевичів, про чудовий край, про гарних л...

Словом молитви пом’янули загиблих

Щороку на третій день свята Трійці на Ужинецькому перехресті збирається небайдужий люд, аби вшанувати пам’ять захоронених тут воїнів УПА. Цього року до організації акції долучилося Млинівськеблагочиння Київського патріархату, Підгаєцька сільська рада, представники районної влади. Поминальну службу п...

Зустріч з поетесою Марією Морозенко

Мабуть, зайве представляти Марію Морозенко – ця потужна постать вітчизняного культурного простору і письменницького корпусу упродовж тривалого часу тримає в полі інтелектуальної уваги численних прихильників своєї творчості. Працівники читального залу центральної районної бібліотеки давно намагалися ...

День скорботи і вшанування жертв Другоїсвітовоївійни

22 червня, у День скорботи і вшанування жертв Другої світової війни в Україні, у райцентрі біля пам’ятного знака жертвам голодоморів і політичних репресій в Україні відбулася поминальна панахида за убієнними в горнилі кривавих подій 76-річної давнини, яку відправив настоятель Свято-Михайлівського хр...

День народження Недільної школи

На другий день Зелених свят Недільна школа Свято-Михайлівського храму відзначає свій день народження. Цьогоріч – уже вшосте.

Ми славимо маму…

Традиційно у другу неділю травня увесь світ відзначає День матері. У Свято-Михайлівському храмі також відбулося святкове дійство із вшанування матерів.

Школярів об’єднала спільна молитва

Гарну традицію багато років тому започаткували у Свято-Михайлівській церкві селища. Напередодні іспитів із зовнішнього незалежного оцінювання та випускного вечора одинадцятикласники гуманітарної гімназії та Млинівської ЗОШ №3 ідуть до храму: сповідаються, причащаються, прикладаються до ікон. Настоят...

Найрідніша, найдорожча, свята!

Минулоїнеділісвіт, і ми разом з ним,відзначали День найдорожчої, найріднішоїлюдини для кожного сущого на ційпланеті. Вона не тількифізіологічно схожа, вона грудним молоком передаєнаціональнунеповторність, а колисковоювпливає на підсвідомезасвоєнняменталітету роду-племені. Вона головна та найперша д...

Щира молитва за патріотів

Щорічно в третю неділю травня українська громадськість відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. В цей день ми згадуємо кожного, хто став жертвою політичнихрепресійчасівбільшовицького режиму, бувув’язнений у концтаборахабозасланий у далекібезлюдніземлі. Згадуємознищенихрадянськоювладою селян...

11.05.2017. Закладення цегли

У четвер, 11 травня, було закладено першу цеглу під будівництво дзвіниці Свято-Михайлівського храму. На цю урочисту подію запросили жертводавців, які й поклали кожен іменну цеглину із власним підписом.

По досвід до Львова

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона учителі недільних шкіл Рівненщини здійснили виїзний семінар до Українського Католицького Університету міста Львова. Основною метою заходу було вивчення досвіду та ознайомлення із методичним забезпеченням діяльності недільних шкіл. Вибі...