Се бо от нині ублажат мя всі роди (Лк.1:48)
Щороку 5 серпня відбуваються святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері. Ця чудотворна ікона зберігається у Почаївській Лаврі, є однією з найшанованіших Православною церквою. Вшанування цієї ікони поширене не тільки в Україні, Росії, але і в Сербії, Боснії, Болгарії, а також серед християн не православного сповідання. 1 червня 1773 року у Римі був виданий декрет, силою якого було короновано цю чудотворну ікону. На голову Матері Божої та Ісуса Христа було накладено корони. На пам ?ятку коронації в Римі було вибито 12 видів медальйончиків ікони Почаївської Богоматері. Богородиця є безперестанною молитвеницею і заступницею роду людського, а особливо тих, хто звертається до неї з щирою молитвою, як до великої заступниці перед Господом. «Радуйся росо небесна», так величають ту, яка напуває людство зціленнями від душевних і тілесних хвороб.
Існує в народі давнє передання, що засновником Почаєва була сама Матінка Божа. 17 квітня 1198 року Пресвята Діва вперше об’явилась на горі.
Свідками цієї появи Божої Матері був "чоловік із Тернополя", пан Іван Туркул і пастушок Іван Босий, що на цій горі пас овечки. Цей тернопілець Іван Туркул, як каже передання, побудував первісний монастир.
Другий раз об'явилася Божа Мати на Почаївській скелі 15 серпня 1260 р. Після тієї появи Божої Матері залишилася відбитка її стопи, яка була витиснена в цій скелі і з неї витекло джерело цілющої води. Ще й сьогодні народ оспівує цю подію в гарній церковній пісні:
"Пасли пастирі вівці на горі,
У виділи Матір Божу на скалі.
На тій скалі стопу знати,
Де стояла Божа Мати
З неї воду п'ють
Всім людям дають..."
1597 року заможна вдова Анна Гойська подарувала монастирю чудотворну ікону , що володіла Почаєвом в другій половині XVI століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону подарував грецький митрополит Неофіт, образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту по зцілення сліпого від народження брата Пилипа, сталося диво — він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння, щедро наділяє монастир луками, родючими землями.
В 1661 році у монастирській хроніці почали опису¬вати чуда, які діялися за посередництвом чудотворної ікони Божої Матері. Одне з найславніших чудес стало¬ся 23 липня 1675 р. Це була чудесна оборона Почаївського монастиря і церкви під час нападу турків і татар. У тому році турки і татари напали на Україну. Хан Нуредін пройшов через Збараж і наблизився до Почаєва, щоб пограбувати і знищити монастир і все те, що там було.
Застрашене населення збіглося до Почаєва з усієї околиці, шукаючи захисту перед неволею та вбив¬ством. Турки й татари облягли місто та почали наступ на монастир. Облога тривала від 20 до 23 липня 1675 р.
Монастир не мав оборонних мурів, тільки був обве¬дений високим дерев'яним парканом. Тому туркам не було трудно його здобути. Козаків і бійців не було багато в монастирських укріпленнях і тому оборона монастиря була майже неможливою. А на якусь відсіч чи поміч не було взагалі ніякого сподівання.
Однак, ані монахи, ані ті, що схоронилися до мо¬настиря, не тратили надії на чудесну поміч Пресвятої Богородиці. Вони у своїх гарячих молитвах благали в Неї порятунку для церкви, для монастиря і для себе. Саме тоді турки розпочали нагальний наступ, щоб за одним ударом взяти і слабо укріплений, і слабо оборонений монастир.
Зранку, 23 липня 1675 р. розпочали турки наступ на монастир. В найкритичнішій хвилині наступу, коли здавалося, що неминуча заглада вже нікого не мине, монахи почали співати кондак: "Возбраній воєводі...", а за ними весь там зібраний народ заспівав цю прегарну пісню. І ось несподівано сталося дивне чудо! Небо розкрилося, Мати Божа явилася над монастирською церквою і розпростерла білий омофор над своєю обителлю. Коло Матері Божої, праворуч, стояв преподобний Йов Почаївський і молився. І турки, і наші люди бачили Матір Божу, але турки думали, що це звичайний привид і почали ще сильні¬ше стріляти. Та стріли турецькі, що летіли на містеч¬ко, верталися до турків і ранили їх. Турецький полководець, щоб опанувати несподівану ситуацію, кинув усі свої резерви в наступ на монастир, та в тій же хвилині і турки, і татари, зчинили крик: "Чудо! Чудо!" Коли ж турки побачили Пресвяту Матір Божу, як Вона стояла на укріпленнях монастиря, настала страшна метушня і переляк серед наступаючих лав турків і татар. Наступ не тільки зупинився, але перемінився в страшну втечу. Турки й татари втікали навмання. Тоді оборонці монастиря вийшли на відкрите поле і кинулися в погоню за втікаючими турецькими і татарськими військами. Багато-багато мусульман полягло на полі бою, а рештки недобитків повернулися безславно до своїх.
Це чудесне врятування Почаївського монастиря зазначено в історії. Всі старовинні записки стверджу¬ють, що турки й татари залишили облогу монастиря, хоч легко можна було його здобути, бо, як я вже згадувала , і укріплення було слабе і також слабою була оборона. Та могутності Пречистої Божої Матері ніяка ворожа сила не може опертися. Омофор Пресвятої Божої Матері сильніший від найсильнішої зброї ворогів.
На пам'ятку цього чудесного врятування Почаївсь¬кого монастиря після розгрому ворогів була складена прекрасна пісня подяки:
"Ой, зійшла зоря вечеровая
Над Почаєвом стала.
Виступало турецькеє військо
Як та чорна хмара."
В Лаврі до цього часу зберігаються кайдани монаха, який будучи в неволі (а це був празник Успіння ) так ревно молився до Пречистої, що був перенесений в чудесний спосіб до своїх братчиків прямо з турецької неволі. За 110 літ, тобто з 1721 до 1831 року записано 539 чудес, які сталися за молитвами, занесеними перед тією чудотворною іко¬ною, до Пресвятої Богородиці.
Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу. На іконі є безліч особистих прикрас, які прикрашають її, і є явним доказом того, що щира молитва до Богородиці несе зцілення як душевні так і тілесні. Безліч одержимих злими духами , з вадами тілесними та душевним неспокоєм який часто точить людське серце приходять до Неї. Не можливо перелічити всі ласки, які спливають на людство через руки Марії. Скільки душ завдячують Їй своїм спасінням?Скільки душ потягнула Вона прикладом свого життя до наслідування і до високої святості. Правда також і те, що ще багато мільйонів людей не знають чудового імені Марії, не почитають Її, багато людей втратили любов до Неї…Тому про Марію треба буде завжди говорити. " Про Марію ніколи не є забагато"— каже св. Бернар.
Святий Лаврентій говорить:"Немає такої чудової та дієвої допомоги для людини, після імені Ісуса Христа, завдяки якому спасіння дається для людини, як ім'я Пречистої Діви Марії ". Він стверджує ," що побожне життя та ревне прикликання солодкого та святого імені Пречистої Діви Марії веде людину до отримання надприродних благодатей у цьому житті і до преображення у наступному ". Після Пресвятого імені Ісуса Христа, ім'я Пречистої Діви Марії таким багатим у кожній добрій речі, що на землі та у небі немає чогось подібного , що допомогло б випросити так багато благодатей , віри, надії і любові.
В Україні існує багато церков та капличок названих на честь цієї ікони. Цьогоріч парафіяни нашого храму,хористи кліросного хору на чолі з парохом о.Тарасом були запрошені сотрудником нашого храму отцем Тарасієм Лазукою та його великою родиною на храмовий празник у с. Косарево, у унікальну домову церковцю на честь ікони Почаївської Божої Матері.
Напередодні о.Тарасієм Лазукою у спів служінні з о.Тарасом Варваруком та хористів кліросного хору було відправлене всенічне богослужіння. Божественну Літургію відправили священики різних конфесій(УПЦ—КП та УАПЦ). Дивлячись на це, маю надію на скоре об'єднання церков в одну.
З повчальним словом до присутніх звернулися о. Тарас Варварук настоятель Свято—Михайлівського храму та о.Микола Лазука(син отця Тарасія).Отець Тарас розповів про перші храми в історії церкви та про єдину в Україні домову церкву о.Тарасія."І збудують Мені святиню—сказав Господь Бог—І буду перебувати посеред них"(Вих. 25:8) Святі Отці кажуть:"Молитися Богу можна всюди, але хор є голоснішим одного голосу, так і молитва в храмі"єдиними устами і єдиним серцем"скоріше доходить до Бога".
О.Микола нагадав про Божі заповіді та про гріх, який заважає нам бути Божими дітьми та краде в нас Божі ласки.На завершення був відправлений подячний молебень до ікони Почаївської Божої Матері .
Молитва до Пресвятої Богородиці на честь Її Почаївської чудотворної ікони
До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти.
Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову згубного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували.
Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славимому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки віків. Амінь.
Всі присутні мали можливість прикластися до копії цієї чудотворної ікони були помазані єлеєм та щедро окроплені водою. Отець Тарасій щиро подякував усім та закликав Боже благословення.
Буваючи в гостях у отця Тарасія ми завжди бачимо щирість та радість цієї родини до гостей. Матушка Валентина щедро пригостила нас дуже смачним(як завжди) обідом. Гучну українську пісню , яка лунала з двору Лазук було чути ,мабуть, на все село. Хочемо побажати отцю та його великій родині міцного здоров'я та нагадати,що вони завжди бажані в нашому храмі. Щасливий той, хто має матір. Вона ніколи не скривдить. Її любов ніколи не скінчиться. Навіть коли ми самі стаємо батьками і сиве волосся вкриває наше чоло—слово матір залишається найдорожчим. Іноді матір залишає нас. Не тому , що більше не любить, просто вона хоче, щоб ми зробили перші кроки по землі власними ногами. Але і при цьому вона завжди поруч і готова підхопити на дбайливі руки.Матір стає першим вчителем, але іноді її уроки здаються надто суворі.
Будь — яке почуття прагне відповіді:близький друг розраховує на вірність, кохання дружини чекає взаємності. Тільки материнська любов не шукає свого, вона найважча і часто має присмак сліз.
Щасливий той, хто має матір. Безкінечно щасливий той, хто знає Матір Божу. Вона всиновила усіх , і тому називають Її Матір'ю роду християнського.
Хай почуття наших сердець спрямує Всевишній до стіп цієї правдивої чудотворної ікони а уста наші хай вимовляють благання всього нашого народу:"Маріє!Божа Ненько!Змилуйся над нами та не випускай нас з — під свого могутнього Покрову!"
Величаємо Тя, Пресвята Діво і шануємо чесну ікону Твою,юже от літ древніх на горі Почаєвській прославила єси!
Наталія Гаврилів