У 2003 році церква знову взялася за відродження монастиря. Сьогодні тут живе 5 монахів та послушники, які готуються до чернечого подвигу. Чернеча лампада в монастирі палає два з половиною роки. За короткий час тут побудували 2 келії, трапезну та церкву.

7 липня 2012 року на запрошення ігумена монастиря Костянтина настоятель нашого храму прот. Тарас Варварук разом із академічним хором (регент Наталія Шульгач) прибув на Волинську землю. У цей день, на свято Різдва Святого Іоана Хрестителя, у Свято-Духівському скиті Свято-Миколаївського чоловічого монастиря с.Жидичин Ківерцівського деканату Волинської єпархії відбулася Божественна Літургія, яку очолили архієпископ Кіровоградський і Голованівський Марк (колишній ігумен цього монастиря) та єпископ Володимир-Волинський Матфей, вікарій Волинської єпархії, та братчики скиту.

Нашому хору випала велика честь співати під час цієї відправи. На церковному подвір’ї владик зустріли парафіяни та братія. Після заамвонної молитви зі словом повчання до пастви звернувся архієпископ Марк, котрий наголосив на виконанні двох головних заповідей любові: Люби Господа твого всім серцем твоїм, всією душею твоєю, всією силою твоєю і всіма мислями твоїми. Це найперша і найбільша заповідь. А друга є подібна до неї: Люби ближнього твого, як самого себе (Мт.22,37-39). Архіпастир привітав братчиків та громаду села зі святом та подякував за спільну молитву. Завершилося Богослуження уставним многоліттям.

Смачний обід та теплий прийом братчиків запам’ятається нам надовго. На згадку про нашу зустріч ми разом сфотографувались. Спілкуючись із монахами, дивуєшся тій світлій радості, яку вони випромінюють. Мимоволі спадають на думку слова Томи Кемпійського з книги «Наслідування Христа»: «О святий стане богомільної служби! Ти робиш чоловіка рівним з ангелами, Богу милим, грізним проти дияволів і гідним похвали всіх вірних людей. О принадна і вічно жадана службо! В тобі чоловік дослужується до найвищого добра і доходить до безмежної радості» (глава 10).

Атмосфера, яка панує тут, заохочує нас ще і ще приїздити до цієї святині ( в монастирі є копія чудотворної ікони Мирлікійського архієпископа святого Миколая). Господня сила є нездоланна. Він знову і знову дає нам шанс очиститися і знайти спасіння у відродженні монастиря. Настав час відродити наші святині і навернути людей до думки про Бога, показати, що дорога, якою ми йдемо, повинна пролягати через Хрест, Тіло і Кров Ісуса Христа.

Наталія Гаврилів